Нарешті я це зробив! Тепер в мене є портфоліо яке не соромно людям показати. Я робив його на вихідних … на протязі трьох тижнів. Хоча роботи там на кілька годин. В будь-якому разі, я так думав спочатку. І в цьому моя біда. Оптимізм а іноді і перфекціонізм програмістів справді безмежний. Якщо в тебе відсутній оптимізм – в програмування можеш не сунутись.
От берешся за якусь елементарну задачку. Думаєш: “Та що тут робити?Сісти за завечір і вальнути” і з цього випливає зазвичай що ти сидітимеш над цим днів 3 а то й тиждень. Всі ми такі. Хоча звичайно цього завжди є вихід. Я от кажу своїм замовникам, щоб вони одразу ті терміни, які я їм називаю множили на 1.5 в кращому випадку і на 2 в гіршому. Це просто спасає мене від “невстигання до дедлайну”. Але буває й таке, що я виконую роботу втричі швидше. Отже в середньому мій мозок терміни виконання підбирає правильні, але замовника це не завжди влаштовуєю.
Загалом так було і цього разу. Спочатку надумав створити просту html сторінку на якій будуть просто мої проекти. Потім вирішив для кожного проекту зробити знятки аби це якось гарніше виглядало та взяти анімацію гортання карток (flipper) з попередньої публікації… Взяв. Гаразд. Виглядає кльово. Але ж ні! Перфекціонізм це не влаштувало… Отож, в результаті я створив портфоліо на основі MVW-фреймфорку AngularJS від Google, який залежно від мови браузера або встановлення, AJAX-ом підвантажує json-файл локалізації портфоліо та даних про проекти. При цьому доки підвантажуються дані та зображення проектів – по центру екрана показується заглушка ( квадрат з анімацією ). І це я ще вчасно зупився. Бо в ідеях ще було прикрутити фільтр/пошук, розбити все по категоріях активне/завершене/майбутнє, додати інші проекти не front-end cпрямування, автоматичну генерацію у PDF/DOC/JPG, прив’язати до резюме та інше…
Словом, перфекціонізм – розкіш для безсмертних, а отже зло для нас.
Кому цікаво, ось відео з порадами, як позбутись перфекціонізму за кілька кроків: